могутність
МОГУ́ТНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до могу́тній.
Перемога під Сталінградом показала зрослу могутність Радянської армії (з публіц. літ.);
Ученицю вражала могутність науки (О. Донченко);
Шаптала не придивлявся до облич сталеварів. Милувався їхніми тілами, їхньою могутністю (П. Загребельний);
Хліб є одним із найголовніших джерел економічної могутності держави (із журн.);
Помер розумний князь Володимир, за якого Київська Русь досягла найбільшої могутності, а між його синами почалася братовбивча проклята народом боротьба (з легенди);
І хоча все зараз стояло без руху, Данька потрясла оця затаєна, мовби насторожена могутність машин (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- могутність — могу́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- могутність — див. сила Словник синонімів Вусика
- могутність — [моугут(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- могутність — -ності, ж. Абстр. ім. до могутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- могутність — СИ́ЛА (велика значимість кого-, чого-небудь, здатність впливати, відігравати вирішальну роль), МІЦЬ, МОГУ́ТНІСТЬ підсил., МОГУ́ТТЯ підсил. поет., МОГУ́ТЬ підсил. поет. — Тоді, ще як тут панувала Польща, великі польські пани хапали землі.. Словник синонімів української мови
- могутність — Могу́тність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- могутність — МОГУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до могу́тній. Все зростаюча могутність Радянського Союзу та інших соціалістичних країн — важлива гарантія миру в усьому світі (Ком. Укр., 1, 1963, 64); Ученицю вражала могутність науки (Донч. Словник української мови в 11 томах