могутність
МОГУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до могу́тній.
Все зростаюча могутність Радянського Союзу та інших соціалістичних країн — важлива гарантія миру в усьому світі (Ком. Укр., 1, 1963, 64);
Ученицю вражала могутність науки (Донч., V, 1957, 332);
Шаптала не придивлявся до облич сталеварів. Милувався їхніми тілами, їхньою могутністю (Загреб., Спека, 1961, 66);
Великі справи та благородні цілі високо піднесли свідомість і духовну Могутність радянських людей (Довж., III, 1960, 8);
Значення Бородінської битви полягало і в тому, що вона показала воєнну могутність російської армії, високі якості вітчизняного воєнного мистецтва (Ком. Укр.. 8, 1962, 45);
І хоча все зараз стояло без руху, Данька потрясла оця затаєна, мовби насторожена могутність машин (Гончар, Таврія, 1952, 210).
Значення в інших словниках
- могутність — могу́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- могутність — див. сила Словник синонімів Вусика
- могутність — [моугут(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- могутність — -ності, ж. Абстр. ім. до могутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- могутність — МОГУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до могу́тній. Перемога під Сталінградом показала зрослу могутність Радянської армії (з публіц. літ.); Ученицю вражала могутність науки (О. Донченко); Шаптала не придивлявся до облич сталеварів. Словник української мови у 20 томах
- могутність — СИ́ЛА (велика значимість кого-, чого-небудь, здатність впливати, відігравати вирішальну роль), МІЦЬ, МОГУ́ТНІСТЬ підсил., МОГУ́ТТЯ підсил. поет., МОГУ́ТЬ підсил. поет. — Тоді, ще як тут панувала Польща, великі польські пани хапали землі.. Словник синонімів української мови
- могутність — Могу́тність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)