1. Словник синонімів української мови

могутність

СИ́ЛА (велика значимість кого-, чого-небудь, здатність впливати, відігравати вирішальну роль), МІЦЬ, МОГУ́ТНІСТЬ підсил., МОГУ́ТТЯ підсил. поет., МОГУ́ТЬ підсил. поет. — Тоді, ще як тут панувала Польща, великі польські пани хапали землі.. і позиватись з ними не можна було, бо сила була в їх руках (І. Нечуй-Левицький); Могутність держави; Візантійці ще не могли здобутися на могуття, тому вибрали хитрощі (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. могутність — могу́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. могутність — див. сила Словник синонімів Вусика
  3. могутність — [моугут(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. могутність — -ності, ж. Абстр. ім. до могутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. могутність — МОГУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до могу́тній. Перемога під Сталінградом показала зрослу могутність Радянської армії (з публіц. літ.); Ученицю вражала могутність науки (О. Донченко); Шаптала не придивлявся до облич сталеварів. Словник української мови у 20 томах
  6. могутність — Могу́тність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. могутність — МОГУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до могу́тній. Все зростаюча могутність Радянського Союзу та інших соціалістичних країн — важлива гарантія миру в усьому світі (Ком. Укр., 1, 1963, 64); Ученицю вражала могутність науки (Донч. Словник української мови в 11 томах