1. Словник синонімів української мови

могуття

СИ́ЛА (велика значимість кого-, чого-небудь, здатність впливати, відігравати вирішальну роль), МІЦЬ, МОГУ́ТНІСТЬ підсил., МОГУ́ТТЯ підсил. поет., МОГУ́ТЬ підсил. поет. — Тоді, ще як тут панувала Польща, великі польські пани хапали землі.. і позиватись з ними не можна було, бо сила була в їх руках (І. Нечуй-Левицький); Могутність держави; Візантійці ще не могли здобутися на могуття, тому вибрали хитрощі (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. могуття — могу́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. могуття — Могутність, можність, поет. могуть; (влади) можновладство, можновладність, всевладність; (військове) потуга. Словник синонімів Караванського
  3. могуття — див. сила Словник синонімів Вусика
  4. могуття — -я, с., поет. Те саме, що могутність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. могуття — МОГУ́ТТЯ, я, с., поет. Те саме, що могу́тність. Це ж які тут сосни давні І яке могуття віт! (М. Шеремет); Україна – це сталеве могуття Донбасу і сонячні грона Криму, це – чудесний край (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  6. могуття — МОГУ́ТТЯ, я, с., поет. Те саме, що могу́тність. Разом з могуттям нашої країни зростатиме добробут всього народу (Цюпа, Україна.., 1960, 292); Це ж які тут сосни давні І яке могуття віт! (Шер., Дорога.. Словник української мови в 11 томах