1. Словник синонімів української мови

могуть

СИ́ЛА (велика значимість кого-, чого-небудь, здатність впливати, відігравати вирішальну роль), МІЦЬ, МОГУ́ТНІСТЬ підсил., МОГУ́ТТЯ підсил. поет., МОГУ́ТЬ підсил. поет. — Тоді, ще як тут панувала Польща, великі польські пани хапали землі.. і позиватись з ними не можна було, бо сила була в їх руках (І. Нечуй-Левицький); Могутність держави; Візантійці ще не могли здобутися на могуття, тому вибрали хитрощі (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. могуть — могу́ть вставне слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. могуть — див. сила Словник синонімів Вусика
  3. могуть — -і, ж., поет. Те саме, що могуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. могуть — МОГУ́ТЬ, і, ж., поет. Те саме, що могу́ття. Народ – єдина жива ріка, і всі, хто прагне вирватися з її швидкого плину чи упокорити її могуть для власних благ, то тільки піна, сміття... (Василь Шевчук). Словник української мови у 20 томах
  5. могуть — МОГУ́ТЬ, і, ж., поет. Те саме, що могу́ття. Кожний знає з них, що він прийшов сюди звеличить Батьківщину, помножить у віках могуть її орлину (Сос., Близька далина, 1960, 29). Словник української мови в 11 томах