модерніст

МОДЕРНІ́СТ, а, ч. Послідовник, представник модернізму.

Франко різко негативно поставився до естетичної програми українських модерністів (Від давнини.., І, 1960, 463).

Значення в інших словниках

1. модерніст — модерні́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. модерніст — -а, ч. Послідовник, представник модернізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. модерніст — МОДЕРНІ́СТ, а, ч. Послідовник, представник модернізму. Франко різко негативно поставився до естетичної програми українських модерністів (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. модерніст — Модерні́ст, -та; -ні́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)