модерніст

МОДЕРНІ́СТ, а, ч. Послідовник, представник модернізму.

Франко різко негативно поставився до естетичної програми українських модерністів (Від давнини.., І, 1960, 463).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. модерніст — модерні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. модерніст — -а, ч. Послідовник, представник модернізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. модерніст — МОДЕРНІ́СТ, а, ч. Послідовник, представник модернізму. Франко різко негативно поставився до естетичної програми українських модерністів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. модерніст — Модерні́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)