1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

модерніст

Модерні́ст, -та; -ні́сти, -тів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. модерніст — модерні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. модерніст — -а, ч. Послідовник, представник модернізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. модерніст — МОДЕРНІ́СТ, а, ч. Послідовник, представник модернізму. Франко різко негативно поставився до естетичної програми українських модерністів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. модерніст — МОДЕРНІ́СТ, а, ч. Послідовник, представник модернізму. Франко різко негативно поставився до естетичної програми українських модерністів (Від давнини.., І, 1960, 463). Словник української мови в 11 томах