можність

МО́ЖНІСТЬ, ності, ж., заст. Абстр. ім. до мо́жний.

— Чудову, панської можності думку я заховаю на спогад, — кепливо [глузливо] відповів крізь зуби Потоцький (Стар., Облога… 1961, 29);

Почет віддзеркалював можність і багатство свого пана (Полт., Повість.., 1960, 315);

Куркулі помстилися батькові Максима.. за перемогу того нового, котре зводило нанівець їх можність (Рибак, Час.., 1960, 137);

Вдова.. переселилася в столицю, щоб дати можність молодшим синам покінчити студії (Коб., III, 1956, 88).

Значення в інших словниках

1. можність — Мо́жність: — змога [16] — можливість [46-2] — спроможність [43]  Словник з творів Івана Франка
2. можність — мо́жність іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. можність — Мо́жність. Спромога, можливість. Де ж зрештою має шукати руска інтеліхенция пристановище для рускої народности, як не в Австриї, в котрій засадничими уставами кождій народности запоручено можність свобідного розвитку (Б.  Українська літературна мова на Буковині
4. можність — -ності, ж., заст. Абстр. ім. до можний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. можність — МО́ЖНІСТЬ, ності, ж., заст. 1. Абстр. ім. до мо́жний 1, 2. – Чудову, панської можності думку я заховаю на спогад, – кепливо [глузливо] відповів крізь зуби Потоцький (М. Старицький); Почет віддзеркалював можність і багатство свого пана (О.  Словник української мови у 20 томах
6. можність — Мо́жність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. можність — Мо́жність, -ности ж. 1) Возможность. 2) Могущество, власть, сила. 3) Средства. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505.  Словник української мови Грінченка