мокреча
МОКРЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що мокрі́нь.
Текля ходила між хлібами, примарніли деякі колоски, жито спрівало від мокречі (Горд., Дівчина.., 1954, 151);
// у знач. присуд., сл. Мокротеча, сльота.
Сьогодні надворі мокреча.
Словник української мови (СУМ-11)