мокрець

МОКРЕ́ЦЬ, ю́, ч.

1. Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби.

Вона [гнила картопля] викликає гостре запалення шлунка і кишечника.. Часто при цьому розвиваються шкірний висип і мокреці (Профіл. захвор.., 1955, 187).

2. Народна назва рослин — зірочника середнього, підмаренника несправжнього тощо, що ростуть у вологих місцях.

Мокрець, подорожник та липчиця почепля-лись до Іванової одежі (Коцюб., І, 1955., 60);

Мокрець.. сходить навесні і цвіте до глибокої осені (Бур’яни.., 1957, 19).

Значення в інших словниках

1. мокрець — мокре́ць 1 іменник чоловічого роду запалення шкіри мокре́ць 2 іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. мокрець — див. низовина  Словник синонімів Вусика
3. мокрець — -ю, ч. 1》 Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби. 2》 Народна назва рослин – зірочника середнього, підмаренника несправжнього тощо, що ростуть у вологих місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мокрець — МОКРЕ́ЦЬ, ю́, ч. 1. Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби. Вона [гнила картопля] викликає гостре запалення шлунка і кишечнику .. Часто при цьому розвиваються шкірний висип і мокреці (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. мокрець — Мокре́ць, мокрецю́, -це́ві  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. мокрець — Мокрець, -ця́ м. 1) Мокрець, болѣзнь лошадей. 2) Мокрыя дрова. Рудч. Ск. І. 140. 3) раст. a) Asperugo procumbeus L; б) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 171; в) Sagina procumbens L.  Словник української мови Грінченка