Орфографічний словник української мови

мокрець

мокре́ць 1

іменник чоловічого роду

запалення шкіри

мокре́ць 2

іменник чоловічого роду

рослина

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мокрець — див. низовина  Словник синонімів Вусика
  2. мокрець — -ю, ч. 1》 Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби. 2》 Народна назва рослин – зірочника середнього, підмаренника несправжнього тощо, що ростуть у вологих місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мокрець — МОКРЕ́ЦЬ, ю́, ч. 1. Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби. Вона [гнила картопля] викликає гостре запалення шлунка і кишечнику .. Часто при цьому розвиваються шкірний висип і мокреці (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. мокрець — Мокре́ць, мокрецю́, -це́ві  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мокрець — МОКРЕ́ЦЬ, ю́, ч. 1. Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби. Вона [гнила картопля] викликає гостре запалення шлунка і кишечника.. Часто при цьому розвиваються шкірний висип і мокреці (Профіл. захвор..  Словник української мови в 11 томах
  6. мокрець — Мокрець, -ця́ м. 1) Мокрець, болѣзнь лошадей. 2) Мокрыя дрова. Рудч. Ск. І. 140. 3) раст. a) Asperugo procumbeus L; б) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 171; в) Sagina procumbens L.  Словник української мови Грінченка