мокрець
МОКРЕ́ЦЬ, ю́, ч.
1. Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби.
Вона [гнила картопля] викликає гостре запалення шлунка і кишечнику .. Часто при цьому розвиваються шкірний висип і мокреці (з навч. літ.).
2. Народна назва рослин – зірочника середнього, підмаренника несправжнього тощо, що ростуть у вологих місцях.
Мокрець, подорожник та липчиця почеплялись до Іванової одежі (М. Коцюбинський);
Мокрець .. сходить навесні і цвіте до глибокої осені (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)