Словник української мови в 11 томах

мокриця

МОКРИ́ЦЯ, і, ж. Дрібна ракоподібна тварина, яка живе в темних вологих місцях.

Тут.. чимало павуків, мокриць якихсь гігантських (Л. Укр., V, 1956, 191);

На вогкій підлозі льоху заворушилися мокриці, кинулися врозтіч (Руд., Остання шабля, 1959, 42).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мокриця — мокри́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. мокриця — -і, ж. Дрібна ракоподібна тварина, яка живе в темних вологих місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мокриця — МОКРИ́ЦЯ, і, ж. Дрібна ракоподібна тварина, яка живе в темних вологих місцях. Тут .. чимало павуків, мокриць якихсь гігантських (Леся Українка); На вогкій підлозі льоху заворушилися мокриці, кинулися врозтіч (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
  4. мокриця — СТОНО́ГА, МОКРИ́ЦЯ, СТОНІ́ЖКА, СТОНІ́Г.  Словник синонімів української мови
  5. мокриця — Мокри́ця, -ці ж. 1) раст. Alsine media. Лв. 96. 2) = мокрина. Вх. Уг. 252.  Словник української мови Грінченка