мокриця
МОКРИ́ЦЯ, і, ж. Дрібна ракоподібна тварина, яка живе в темних вологих місцях.
Тут.. чимало павуків, мокриць якихсь гігантських (Л. Укр., V, 1956, 191);
На вогкій підлозі льоху заворушилися мокриці, кинулися врозтіч (Руд., Остання шабля, 1959, 42).
Словник української мови (СУМ-11)