мокро

МО́КРО. Присл. до мо́крий 1;

// у знач. присудк. сл.

Мокро під смерекою (Хотк., II, 1966, 271);

Сьогодні знов страшенний дощ, мокро і холодно (Коцюб., III, 1956, 272).

Значення в інших словниках

1. мокро — мо́кро прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. мокро — Присл. до мокрий 1). || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мокро — МО́КРО. Присл. до мо́крий 1; // у знач. пред. Мокро під смерекою (Г. Хоткевич); Сьогодні знов страшенний дощ, мокро і холодно (М. Коцюбинський). ◇ (1) На сухо́му [здає́ться] мо́кро кому – хтось перебільшує небезпеку.  Словник української мови у 20 томах