мокро
МО́КРО.
Присл. до мо́крий 1;
// у знач. пред.
Мокро під смерекою (Г. Хоткевич);
Сьогодні знов страшенний дощ, мокро і холодно (М. Коцюбинський).
◇ (1) На сухо́му [здає́ться] мо́кро кому – хтось перебільшує небезпеку.
– Тільки дивіться, хлопці, бо нам, беззубим, і на сухому здається мокро, а вам усе море по коліно (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)