молитовничок
МОЛИТО́ВНИЧОК, чка, ч. Зменш, до молито́вник.
— Словачки та мадьярочки, Романе!.. Ідуть тротуаром у червоних чобітках, маленькі молитовнички до грудей притискують та з-під хусток на мене тільки зирк-зирк! (Гончар, III, 1959, 300);
*У порівн. Дівчатка в білих хусточках жмуться по куточках, соромливо притискуючи до грудей книжки, як молоді черниці молитовнички (Тют., Вир, 1964, 57).
Словник української мови (СУМ-11)