монархія
МОНАРХІ́Я, ї, ж. Форма правління, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи — монарха.
В лютому 1848 р. монархія була повалена у Франції (Ленін, 25, 1951, 72);
// Держава з такою формою правління.
Утворились [у Західній Європі на кінець XV ст.] сильні централізовані монархії, тобто держави з єдиним королівським урядом (Іст. СРСР, І, 1957, 96).
Словник української мови (СУМ-11)