монокультура

МОНОКУЛЬТУ́РА, и, ж.

1. Вирощування на одному полі протягом кількох років однієї сільськогосподарської культури.

Дехто вважає, що спеціалізація [сільськогосподарського виробництва] потребує монокультури або розведення лише одного виду тварин. Це, звичайно, неправильно (Колг. Укр., 2, 1961, 7).

2. Єдина сільськогосподарська культура, яку сіють, вирощують у певній країні або в якомусь районі.

Значення в інших словниках

1. монокультура — монокульту́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. монокультура — Щорічне вирощування одної культури на одному полі без сівозміни.  Словник термінів з агрофітоценології
3. монокультура — -и, ж. 1》 Вирощування на одному полі протягом кількох років однієї сільськогосподарської культури. 2》 Єдина сільськогосподарська культура, яку сіють, вирощують у певній країні або в якомусь районі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. монокультура — МОНОКУЛЬТУ́РА, и, ж. 1. Вирощування на одному полі протягом кількох років однієї сільськогосподарської культури. Вирощувати картоплю найдоцільніше в сівозміні.  Словник української мови у 20 томах
5. монокультура — монокульту́ра (від моно... і культура) 1. Вирощування на одному полі протягом багатьох років однієї сільськогосподарської культури. 2. Сільськогосподарська культура що стала в будь-якій країні чи районі єдиною або майже єдиною культурою.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. монокультура — Сільськогосподарська система, полягає в багаторічному вирощуванні тієї самої сільськогосподарської культури на одному полі, без дотримання сівозміни; поширена в країнах з гарячим кліматом.  Універсальний словник-енциклопедія
7. монокультура — рос. монокультура 1. Традиційна культура одного етносу, народу. 2. Єдина стабільна с.-г. культура, що вирощується тривалий час на одному полі. 3. С.-г. культура, що стало продукується в одному районі, регіоні, країні, як єдина, майже єдина.  Eкономічна енциклопедія