монументалізм

МОНУМЕНТА́ЛІЗМ, у, ч. Грунтовність, глибина змісту (творів мистецтва).

Тяжіння до епічності й монументалізму є взагалі однією з характерних рис сучасного радянського роману (Про багатство л-ри, 1959, 206);

Сучасний монументалізм українського мистецтва грунтується на пристрасному ствердженні героїки, патетики праці радянських людей (Літ. Укр., 14.IV 1970, 2).

Значення в інших словниках

1. монументалізм — монументалі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. монументалізм — -у, ч. Ґрунтовність, глибина змісту (творів мистецтва).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монументалізм — МОНУМЕНТАЛІ́ЗМ, у, ч. Ґрунтовність, глибина змісту (творів мистецтва). Поботові сценки під його [Венеціанова] пензлем втрачали свій прозаїзм, в них народжувалася поезія, а сам жанр непомітно переростав у монументалізм (з газ.  Словник української мови у 20 томах