монументальність
МОНУМЕНТА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. монументальний.
В ній [панорамі будівництва] гармонійно поєднувались красиві форми, монументальність і сила (Гур., Друзі.., 1959, 94);
Його [І. П. Кавалерідзе] кінотвори відзначалися монументальністю, широкими узагальненнями, скульптурною виразністю образів (Укр. кіномист., II, 1959, 53).
Словник української мови (СУМ-11)