монументальність
МОНУМЕНТА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і якість за знач. монумента́льний.
В ній [панорамі будівництва] гармонійно поєднувались красиві форми, монументальність і сила (О. Гуреїв);
Його [І. П. Кавалерідзе] кінотвори відзначалися монументальністю, широкими узагальненнями, скульптурною виразністю образів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)