1. Словник української мови у 20 томах

монументальність

МОНУМЕНТА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

Властивість і якість за знач. монумента́льний.

В ній [панорамі будівництва] гармонійно поєднувались красиві форми, монументальність і сила (О. Гуреїв);

Його [І. П. Кавалерідзе] кінотвори відзначалися монументальністю, широкими узагальненнями, скульптурною виразністю образів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монументальність — монумента́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. монументальність — -ності, ж. Властивість і якість за знач. монументальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. монументальність — МОНУМЕНТА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. монументальний. В ній [панорамі будівництва] гармонійно поєднувались красиві форми, монументальність і сила (Гур., Друзі.., 1959, 94); Його [І. Словник української мови в 11 томах
  4. монументальність — Якість художнього твору, притаманна монументу. Велич і піднесеність звичайно досягаються співвідношенням великих мас і обсягів з дрібними деталями, внаслідок чого посилюється враження крупних форм (див. Архітектура і монументальне мистецтво