морально

МОРА́ЛЬНО. Присл. до мора́льний 2, 3.

Розвинене почуття обов’язку — найцінніша якість людини і найважливіша умова формування морально вихованої волі (Психол., 1956, 173);

Кілька разів падав Кухаренко з конем, кілька разів перепливав через холодну воду річок і, змучений фізично й морально, опинився в абаздехськім аулі (Коцюб., III, 1956, 50).

Значення в інших словниках

1. морально — мора́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. морально — Присл. до моральний 2), 3). Морально застарівати — втрачати своє значення, цінність через появу новіших, досконаліших машин, апаратів, способів обробки і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. морально — МОРА́ЛЬНО. Присл. до мора́льний 2, 3. Розвинене почуття обов'язку – найцінніша якість людини і найважливіша умова формування морально вихованої волі (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. морально — Морально нар. Нравственно.  Словник української мови Грінченка