1. Словник української мови в 11 томах

морально

МОРА́ЛЬНО. Присл. до мора́льний 2, 3.

Розвинене почуття обов’язку — найцінніша якість людини і найважливіша умова формування морально вихованої волі (Психол., 1956, 173);

Кілька разів падав Кухаренко з конем, кілька разів перепливав через холодну воду річок і, змучений фізично й морально, опинився в абаздехськім аулі (Коцюб., III, 1956, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. морально — мора́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. морально — Присл. до моральний 2), 3). Морально застарівати — втрачати своє значення, цінність через появу новіших, досконаліших машин, апаратів, способів обробки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. морально — МОРА́ЛЬНО. Присл. до мора́льний 2, 3. Розвинене почуття обов'язку – найцінніша якість людини і найважливіша умова формування морально вихованої волі (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. морально — Морально нар. Нравственно. Словник української мови Грінченка