морва
МО́РВА, и, ж., діал.
1. Шовковиця.
— У нас були кози, був виноградник, садок .. Багато маслин і горіхів і морви (Тулуб, Людолови, II, 1957, 347).
2. Плоди шовковичного дерева.
Шмигали під руки з стиглою морвою малі татарчата (Коцюб., II, 1955, 124).
Словник української мови (СУМ-11)