мореплавний
МОРЕПЛА́ВНИЙ, а, е. Стос. до мореплавання, пов’язаний з ним.
Мореплавна наука;
// Здатний плавати та зберігати маневреність у будь-яку погоду.
Всі катери, які побудовані за принципом глісування, мають одну велику хибу — вони недостатньо мореплавні (Наука.., 11, 1962, 36);
// Признач. для мореплавання.
Турки та звільнені бранці котили діжки хліба і соломахи, солонини і здобичі, тягли лантухи, тюки й різне мореплавне приладдя (Тулуб, Людолови, II, 1957, 184);
Мореплавна карта.
Словник української мови (СУМ-11)