мореплавець
МОРЕПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто подорожує по морях.
Він схожий був на мореплавця, який по довгій плавбі ступив на землю (Кач., 1,1958, 513);
*У порівн. Цього ж ранку бійці Сагайди, видершись на останній хребет, полегшено зітхнули, як мореплавці, що, після далеких мандрів, нарешті побачили довгождану землю (Гончар,III, 1959,127).
Словник української мови (СУМ-11)