мореплавець
МОРЕПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто подорожує по морях.
Він схожий був на мореплавця, який по довгій плавбі ступив на землю (Кач., 1,1958, 513);
*У порівн. Цього ж ранку бійці Сагайди, видершись на останній хребет, полегшено зітхнули, як мореплавці, що, після далеких мандрів, нарешті побачили довгождану землю (Гончар,III, 1959,127).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мореплавець — морепла́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мореплавець — Мореходець, моряк, міт. ур. аргонавт. Словник синонімів Караванського
- мореплавець — -вця, ч. Той, хто подорожує по морях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мореплавець — МОРЕПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто подорожує по морях. Він схожий був на мореплавця, який по довгій плавбі ступив на землю (Я. Качура); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- мореплавець — Морепла́вець, -вця; -ла́вці, -вців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)