мореплавець

Морепла́вець, -вця; -ла́вці, -вців

Значення в інших словниках

1. мореплавець — морепла́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мореплавець — Мореходець, моряк, міт. ур. аргонавт.  Словник синонімів Караванського
3. мореплавець — -вця, ч. Той, хто подорожує по морях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мореплавець — МОРЕПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто подорожує по морях. Він схожий був на мореплавця, який по довгій плавбі ступив на землю (Я. Качура); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
5. мореплавець — МОРЕПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто подорожує по морях. Він схожий був на мореплавця, який по довгій плавбі ступив на землю (Кач., 1,1958, 513); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах