Словник української мови в 11 томах

морожений

МОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до морози́ти;

// У знач. прикм.

Пахощі міцної кави сповнюють літак, змішуючись іа запахами свіжої картоплі, мороженої риби (Перв., Дикий мед, 1963, 3);

Ніч стала чорнильно-темною, запахи свіжого снігу, морожених трав, гнилуватого моху стали особливо відчутними (Собко, Кавказ, 1946, 110).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. морожений — моро́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. морожений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до морозити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. морожений — МОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до моро́зити; // у знач. прикм. Пахощі міцної кави сповнюють літак, змішуючись із запахами свіжої картоплі, мороженої риби (Л. Первомайський); Ніч стала чорнильно-темною, запахи свіжого снігу, морожених трав, гнилуватого моху стали особливо відчутними (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах