морфін

МОРФІ́Н, у, ч. Алкалоїд опію, що використовується як наркотичний болезаспокійливий і снотворний засіб.

Вирощують його [мак снотворний] для одержання широко застосовуваних у медицині алкалоїдів: морфіну, кодеїну, нарцеїну й папаверину (Колг. енп.. І, 1956, 697);

Морфін — дуже сильна отрута, яка, однак, використовується як болезаспокійливий, снотворний засіб (Наука.., 7, 1964, 25).

Значення в інших словниках

1. морфін — морфі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. морфін — -у, ч. Алкалоїд опію, що використовується як наркотичний болезаспокійливий і снотворний засіб. Вихідна речовина для синтезу героїну.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. морфін — МОРФІ́Н, у, ч. Алкалоїд опію, що використовується як наркотичний болезаспокійливий і снотворний засіб. Морфін – дуже сильна отрута, яка, однак, використовується як болезаспокійливий, снотворний засіб (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. морфін — морфі́н (від Морфей) алкалоїд, що міститься у молочному соку різних форм снотворного маку. В медичній практиці хлористоводневу сіль морфіну застосовують як болезаспокійливий засіб. М. часто називають морфієм. Тривале застосування М. призводить до морфінізму.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. морфін — Алкалоїд опіумного маку, одурманюючий засіб наркотичної дії; у визначених лікарем дозах знеболює; застосовують при сильних болях (коли ін. ліки неефективні); викликає ейфорію, фізич. і психічну залежність (морфінізм).  Універсальний словник-енциклопедія