мостобудівник
МОСТОБУДІВНИ́К, а́, ч. Той, хто будує мости.
Справжніми звитяжцями-богатирями були сьогодні для неї оті озброєні толовими шашками бійці та дніпровські мостобудівники (Гончар, Дорога.., 1953, 42);
// Фахівець із мостобудування.
Словник української мови (СУМ-11)