мостобудівник
МОСТОБУДІВНИ́К, а́, ч.
Той, хто будує мости.
Справжніми звитяжцями-богатирями були сьогодні для неї оті озброєні толовими шашками бійці та дніпровські мостобудівники (О. Гончар);
// Фахівець із мостобудування.
У поезії Б. Олійника “Робота”, присвяченій мостобудівникові Є. О. Патону, читаємо про елегантні мости (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)