мотичити

МОТИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., с. г., рідко. Те саме, що розпу́шувати.

Мотичити землю;

// Сапати, шарувати.

Мотичити буряки.

Значення в інших словниках

1. мотичити — моти́чити дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. мотичити — -чу, -чиш, недок., перех., с. г., рідко. Те саме, що розпушувати. Мотичити землю. || Сапати, шарувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мотичити — МОТИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що, с. г., рідко. Те саме, що розпу́шувати. Мотичити землю; // Сапати, шарувати. Мотичити буряки.  Словник української мови у 20 томах