мотичний

МОТИ́ЧНИЙ, а, е. Пов язаний із застосуванням мотики.

У племен, які населяли територію сучасної Правобережної України та Молдавії в кінці ІV тисячоліття до н. е., розвивалося мотичне землеробство (Іст. УРСР, І, 1953, 20).

Значення в інших словниках

1. мотичний — моти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мотичний — -а, -е. Пов'язаний із застосуванням мотики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мотичний — МОТИ́ЧНИЙ, а, е. Пов'язаний із застосуванням мотики. У племен, які населяли територію сучасної Правобережної України та Молдавії в кінці ІV тисячоліття до н. е., розвивалося мотичне землеробство (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах