моторизований
МОТОРИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до моторизува́ти;
// у знач. прикм. Оснащений автомототранспортом (про військо).
В темряві теплої серпневої ночі рушив далі до Дніпра моторизований полк (Собко, Вогонь… 1947, 148).
Словник української мови (СУМ-11)