моховик
МОХОВИ́К, а, ч. Їстівний гриб із бурою шапкою, жовтувато-зеленуватою зісподу.
У дубових і березових гаях навколо Києва є білі гриби, підберезники!, моховики (Веч. Київ, 10.УІ 1961, 3).
Словник української мови (СУМ-11)МОХОВИ́К, а, ч. Їстівний гриб із бурою шапкою, жовтувато-зеленуватою зісподу.
У дубових і березових гаях навколо Києва є білі гриби, підберезники!, моховики (Веч. Київ, 10.УІ 1961, 3).
Словник української мови (СУМ-11)