моховик

МОХОВИ́К (гриб), РЕШЕТНЯ́К (РЕШЕТНИ́К), РЕШІ́ТКА, КОРОВ'Я́К діал. Поблизу ялин і сосен ховаються рижики, справжні маслюки, сироїжки, жовті грузді, моховики (з журналу); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. моховик — мохови́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. моховик — див. болото  Словник синонімів Вусика
3. моховик — -а, ч. Їстівний гриб із бурою шапкою, жовтувато-зеленуватою зісподу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. моховик — МОХОВИ́К, а́, ч. Їстівний гриб із бурою шапкою, жовтувато-зеленуватою зісподу. У дубових і березових гаях навколо Києва є білі гриби, підберезники, моховики (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
5. моховик — Їстівний шапинковий гриб класу базидіоміцетів; поширений майже на всій земній кулі; бл. 30 видів; в Україні найпоширеніші пол. гриб, м. зелений, м. різнобарвний, м. тріщинуватий.  Універсальний словник-енциклопедія
6. моховик — МОХОВИ́К, а, ч. Їстівний гриб із бурою шапкою, жовтувато-зеленуватою зісподу. У дубових і березових гаях навколо Києва є білі гриби, підберезники!, моховики (Веч. Київ, 10.УІ 1961, 3).  Словник української мови в 11 томах
7. моховик — Мохови́к, -ка м. раст. Boletus subtomentosus. ЗОЮР. І. 114.  Словник української мови Грінченка