мочка
МО́ЧКА, и, ж. Нижня м’ясиста частина вуха людини.
Обертається [Люба] так, щоб добре видно було її сережки, що.. дрімають на темних мочках вух (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 93);
Вона відвернула мочку лівого вуха, зазирнула в дзеркало. Справді, там примостилася чорна цяточка (Гуц. Скупана.., 1965, 56).
Словник української мови (СУМ-11)