мочка
МО́ЧКА, и, ж.
Нижня м'ясиста частина вуха людини.
Обертається [Люба] так, щоб добре видно було її сережки, що .. дрімають на темних мочках вух (М. Стельмах);
Вона відвернула мочку лівого вуха, зазирнула в дзеркало. Справді, там примостилася чорна цяточка (Є. Гуцало).
(1) Хлі́бна мо́чка – напівфабрикат, одержаний подрібненням замочених хлібобулочних виробів.
Словник української мови (СУМ-20)