мряковитий

МРЯКОВИ́ТИЙ, а, е. Із незначним туманом, мрякою.

Мряковитої осінньої ночі в лісах під Києвом об’єднана колона південців [партизанів із Таврії] нарешті зустрілася з регулярними радянськими військами (Гончар, II, 1959, 145).

Значення в інших словниках

1. мряковитий — мрякови́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мряковитий — -а, -е. Із незначним туманом, мрякою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мряковитий — МРЯКОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Із незначним туманом, мрякою. Його [Гуменного] вражає, що обличчя, які напливають зараз на нього, ніби крізь мряковиту млу, – не похмурі і не злі (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах