мряковитий

МРЯКОВИ́ТИЙ, а, е, розм.

Із незначним туманом, мрякою.

Його [Гуменного] вражає, що обличчя, які напливають зараз на нього, ніби крізь мряковиту млу, – не похмурі і не злі (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. мряковитий — мрякови́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мряковитий — -а, -е. Із незначним туманом, мрякою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мряковитий — МРЯКОВИ́ТИЙ, а, е. Із незначним туманом, мрякою. Мряковитої осінньої ночі в лісах під Києвом об’єднана колона південців [партизанів із Таврії] нарешті зустрілася з регулярними радянськими військами (Гончар, II, 1959, 145).  Словник української мови в 11 томах