1. Словник української мови у 20 томах

мряковитий

МРЯКОВИ́ТИЙ, а, е, розм.

Із незначним туманом, мрякою.

Його [Гуменного] вражає, що обличчя, які напливають зараз на нього, ніби крізь мряковиту млу, – не похмурі і не злі (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мряковитий — мрякови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мряковитий — -а, -е. Із незначним туманом, мрякою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мряковитий — МРЯКОВИ́ТИЙ, а, е. Із незначним туманом, мрякою. Мряковитої осінньої ночі в лісах під Києвом об’єднана колона південців [партизанів із Таврії] нарешті зустрілася з регулярними радянськими військами (Гончар, II, 1959, 145). Словник української мови в 11 томах