мрякуватий
МРЯКУВА́ТИЙ, а, е, розм.
Те саме, що мрякови́тий.
Людське життя таке поплутане, позасукуване, позамотуване, таке мрякувате, неначе отой імлистий мрякуватий далекий вигляд за Дніпром. Он сумні бори позакутувані в імлу, як сумне людське горе! (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. Життя – це якась мрякувата безодня, поцяцькована подекуди й поплямована одлиском [відблиском] щастя та радощів (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мрякуватий — мрякува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- мрякуватий — -а, -е. Те саме, що мряковитий. Великий тлумачний словник сучасної мови