мрякуватий

МРЯКУВА́ТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що мрякови́тий.

Людське життя таке поплутане, позасукуване, позамотуване, таке мрякувате, неначе отой імлистий мрякуватий далекий вигляд за Дніпром. Он сумні бори позакутувані в імлу, як сумне людське горе! (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Життя – це якась мрякувата безодня, поцяцькована подекуди й поплямована одлиском [відблиском] щастя та радощів (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. мрякуватий — мрякува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мрякуватий — -а, -е. Те саме, що мряковитий.  Великий тлумачний словник сучасної мови