мстивість
МСТИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мсти́вий.
В очах його засвітилася мстивість. Він дивився з-під лоба, якось по-вовчому на Комашка (Н.-Лев., V, 1966, 160);
На обличчі [пана Купи] не видно було ані тіні збентеження, світились тільки злість, досада й панська мстивість (Ільч., Козапьк. роду.., 1958, 226).
Словник української мови (СУМ-11)