1. Словник української мови в 11 томах

мстивість

МСТИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мсти́вий.

В очах його засвітилася мстивість. Він дивився з-під лоба, якось по-вовчому на Комашка (Н.-Лев., V, 1966, 160);

На обличчі [пана Купи] не видно було ані тіні збентеження, світились тільки злість, досада й панська мстивість (Ільч., Козапьк. роду.., 1958, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мстивість — мсти́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мстивість — -вості, ж. Властивість за знач. мстивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мстивість — МСТИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мсти́вий. В очах його засвітилася мстивість. Він дивився з-під лоба, якось по-вовчому на Комашка (І. Нечуй-Левицький); На обличчі [пана Купи] не видно було ані тіні збентеження, світились тільки злість, досада й панська мстивість (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  4. мстивість — Мсти́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мстивість — Мстивість, -вости ж. Мстительность. Желех. Словник української мови Грінченка