мужчина
МУЖЧИ́НА, и, ч., розм., рідко. Те саме, що чолові́к 1.
Тепер він помітив жінку серед купи мужчин (Коцюб., II, 1955, 377);
— А ти чого ж не п’єш? — Орися торкнулася губами, скривилася: — Як його ті мужчини й п’ють? — почервоніла.. і засміялася (Тют., Вир, 1964, 509).
Словник української мови (СУМ-11)