мужчина
Мужчи́на. Чоловік, особа чоловічої статі. Річи зі скіри: торби для дам і мужчин до подорожи, касети, пуделка на листи, дамскі пуляреси кешонкові і ручні з найліпшої шкіри (Б., 1900, рекл.); Щоправда, модна література страшне плекає так в жінці, як і в мужчині всякі підрядні інстинкти і виходить таке, що незаміжня жінка мусить бути невільником змисловості (Коб., Слова..., 235); В фабриці, в варштаті, в склепі заняла жінка місце попри мужчину, тому єї економічні інтереси ідентифікують ся в основах з інтересами загалу робітництва (Товариш, 1908, 188)
// порівн. пол. mężczyzna — мужчина, чоловік; рос. мужчина — мужчина, чоловік.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.